Хтось вважає математику нудною, хтось — нецікавою, але ми з Тобою, друже, знаємо, що в цій науці вирують справжні пристрасті! А що вже захоплюючих фактів та дивовижних відкриттів у математиці — усіх не злічити!
На цій сторінці блогу я хочу представити факти і цікаву інформацію про все , що стосується ЇЇ Величності - Математики.
- Рахувати люди почали ще в глибоку давнину. Спочатку на пальцях рук і камінчиках, потім додумалися в’язати на мотузках вузли. Стародавні єгиптяни і греки успішно користувалися дощечкою з камінцями на кшталт рахівниці, яку називали абаком. Це, на перший погляд, примітивне пристосування використовувалося до 18 ст, а сучасні рахівниці подекуди використовують і досі.
- Найперший математик, ймовірно, жив у Свазіленді. Саме там, у містечку Лембобо, археологи виявили кістку бабуїна, на якій чітко видно позначки у вигляді рисок. Реліквія пролежала в землі більше 37 000 років. Подібний артефакт – вовчу кістку, якій понад 30 000років – розкопали у Франції. Перші істинно математичні записи людини – у вигляді груп простих чисел – написані на так званій кістці з Ішанго, що нараховує близько 19 000 років. А перші повноцінні математичні тексти залишили після себе жителі Древнього Вавилону. Це глиняні таблички, яким не більше 2 000 років.
- Сучасні знаки «+» і «-» стали загальновизнаними, починаючи з XVII ст. Вперше ці знаки з'явилися в праці Лейпцігського професора Й.Відмана (1489). Вважають, що знаки «+» і «-» виникли з торговельної недостачі, збитку, а знак «+» для позначення прибутку.Математичні знаки «+» і «-» прийшли до нас із країн Сходу. Арабські вчені, виводячи правила дій з додатними й від'ємними числами, користувались такими цікавими аналогіями. «Друг мого друга мій друг» (помноживши «плюс» на «плюс», дістанемо «плюс»); «Ворог мого ворога — мій друг» (помноживши «мінус» на «мінус», дістанемо «плюс»); «Ворог мого друга - мій ворог» (помноживши «плюс» на мінус, і навпаки, дістанемо «мінус»).
Основна властивість частки (легенда)
В одному королівстві, де царицею при дворі була Математика, служили чотири придворні Дами: Сума, Різниця, Добутка і Частка. Сума і Добутка - це Дами, найбільш улюблені Царицею. Вони мали свої права, якими користувалися: переставний, сполучний, розподільний закони. Різниця, менш любима, не відставала від них, бо була учасницею розподільного закону та й частково сполучного. Лиш Частка, наймолодша Дама королівства, не мала таких прав, якими користувалися інші три. Скромність заважала їй сказати про це Цариці, то жилось їй поки що так собі. Незважаючи на все це, Частка на совість служила повелительці і виконувала всі її розпорядження при діленні.
Одного разу Математика захворіла дуже важкою хворобою. Та так захворіла, що ніхто не сподівався на її одужання Королівство почало розорятися. Сума, Різниця, Добутка залишили хвору Царицю, лиш Частка залишилась при дворі й піклувалась про хвору, сама варила та подавала ліки з трав. І сталося диво — Цариця одужала і віддячила Частці за її відданість. Лише одній їй дала основну властивість частки (закон), якої не має ніхто. Ця властивість ствержує: ділене і дільник можна ділити або множити на одне й те саме число (відмінне від нуля), і частка при цьому не зміниться.
Точка й пряма. Відрізок. Промінь (казка)
Жив собі маленький відрізок, нетямущий та обмежений. Та як же йому розвиватися, якщо не бачить далі від своїх кінців? Одного разу мати Пряма зварила варення і поставила на полицю, сказавши си- ну:«Дивись, синку, це варення чарівне. Якщо з'їси його більше, ніж одну ложку, то буде біда.» Але відрізок Не послухав матері, дочекався, коли вона піде — і наївся варення досхочу. І раптом він почав рости й виріс до безмежної висоти. Другого його кінця не стало зовсім видно — він перетворився у Промінь. Заплакав Промінь, його сльози, що падали згори, були схож< на дощ. Мати хотіла вилікувати свого сина. Що тільки з ним не робили: й рубали, й пиляли — все даремно. Одного разу проходила повз них Точка. Дізнавшись, у чому річ, вона взялася допомогти. Точка стала на Промінь, і він знову перетворився на Відрізок та повернувся додому.
Число Пі
1. Назва числа Пі пішла від першої букви грецького слова «периферія», що означає коло. А його значення допоможе запам'ятати така приказка: «Ось і кола, і круги намалюємо та лічити цифри пропонуємо». Якщо виписати кількість букв у кожному слові, дістанемо 3,1415926... Існує і віршик, в якому запам'ятати число допомагає рима:
То не важка буде праця —
«пі» роздивитися зблизька:
Три, чотирнадцять, п'ятнадцять,
Дев'ять, ще двійка й шістка.
2. У 1992 році число Пі обчислили з точністю до 1 мільярда 11 мільйонів 196 тисяч 691 знака після коми. Цей факт занесено у Книгу рекордів Гіннеса. Саме число Пі з такою точністю, туди не занесли, бо для його запису знадобилося б понад тисячу сторінок.
Теорема Піфагора (казка)
В одному із грецьких міст жили двоє нерозлучних друзів, і кожен з них мав ім'я Катет. Дружили вони ще з раннього дитинства і поклялися, що ніхто в житті, хоч би як воно не складалося, не заважатиме їхній дружбі. Були вони обидва скромні, чесні хлопці, навіть мали однакові уподобання. Одного разу зустріли вони дівчину на ім'я Гіпотенуза і полюбили її. Дівчина була дуже гарна: висока, струнка, з довгим чорним волоссям та виразним милим обличчям. Не знала вона кому із хлопців віддати перевагу, бо подобались вони їй обидва. Кожен із хлопців мріяв про Гіпотенузу, та не хотів ставати на перешкоді своєму другові. І ось, незалежно один від одного, пішли друзі із міста, щоб не заважати. Один думав так: «Піду к звідси, адже Катет мій друг, і я хочу, щоб він був щасливий. Не заважатиму його щастю — нехай він зостається з Гіпотенузою». Такі ж думки були і в іншого Катета.Один із хлопців пішов на північ, другий — на схід. Хоч розійшлися вони і далеко були один від одного, та зв'язує їх думка про Гіпотенузу. Тому теорема: «Катет2 + Катет2 = Гіпотенуза2», — ніби схрещені шпаги у бою між двомаКатетами через Гіпотенузу.
Дякую за цікаву інформацію!
ВідповістиВидалити